ОБҐРУНТУВАННЯ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА ТЕХНІЧНОГО ОСНАЩЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ НА ДЕРЖАВНОМУ РІВНІ

Анотація

Технологічні перетворення систем управлінської діяльності на державному рівні ґрунтуються на значних обсягах технічної оснащеності установ, просторів, структурних утворень. З цими процесами пов’язано сучасний розвиток державного управління, що віддзеркалюється здійсненням виконавчих функцій, спрямування регулювальних дій, надання суспільству муніципальних послуг з використанням ІКТ, технічних засобів, автоматизованих платформ. Доцільно зазначити, що Україна на державному рівні здійснила суттєвий кидок у технологічності управлінських і регулювальних дій та пов’язаних із ними впливів, зокрема – за рахунок цифрової модернізації комунікаційних просторів між владою і суспільним середовищем, різноманітними сферами життя й діяльності.

Рівень технічної оснащеності, яким володіє кожна структурна одиниця в державному управлінні, надає широкі можливості для розширення кола взаємозв’язків органів влади та органів місцевого самоврядування із сферами діяльності, економічними секторами, суб’єктами відтворення і просторового розвитку, муніципалітетів, суспільних груп. Саме тому, що технологічна розгалуженість не лише надає сучасний і довершений вигляд об’єктам державного управління, але й здатність залучати великий обсяг різних груп для комунікацій і ведення діалогів за будь-якими питаннями і тематиками. Прикладом є мережеве поєднання структурних утворень організацій й установ, де їх працівники не лише ведуть спілкування та обговорення нагальних питань із державними службовцями за рахунок використання ІКТ, але й отримують доступ до інших користувачів.

Таким чином, технічне розгалуження середовищ, просторів, об’єктів, що підпають під державне управління, ґрунтуються на глобальниих викликах сьогодення, за рахунок чого така діяльність має бути всеохопною, ефективною, оскільки є можливості й потенціали негайно отримувати відповідний зворотній зв’язок.

Метою статті є обґрунтування та аналіз процесів технічної оснащеності ІКТ та цифровізації осередків і структурних утворень, що задіяні для державного управління.

Методологію дослідження становлять методи, на які опирається автор, зокрема системний аналіз, синтез та узагальнення. Автор зауважує, що, окрім методів моделювання, можна використовувати оброблення статистичних даних щодо стану технічного оснащення системи управління управління та його розвитку в галузі освіти.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що автор під моделюванням процесів цифровізації освітньої сфери в державному управлінні розуміє її структурне віддзркалення шляхом застосування системного підходу.

Таким чином, цифровізація процесів у державному управлінні забезпечується шляхом діяльності призначених структурних утворень щодо перетворення її просторового оточення. До цього варто віднести структурні віддзркалення організацій й установ, що беруть безпосередню участь у перетворювальних процесах на державному рівні. У статті аналізується технологічність державного управління відповідно до стрімких взаємодій, результатом яких є ефективні виконавчі процеси в системі державного управління.