АНТИКРИЗОВЕ ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ ТА ЙОГО СПЕЦИФІКА В УКРАЇНІ

Анотація

У статті досліджено специфіку антикризового державного управління економікою. Показано, що в Україні з початку проведення радикальних трансформацій відбувалося активне витіснення держави з виробничої сфери та її свідомий відхід від функцій планування й управління. Вивчено основні підходи щодо класифікації криз із позиції теорії регулювання. Установлено, що криза може бути результатом «зовнішнього шоку», наслідком циклу, протиріччя економічної та соціальної динаміки, некерованості несприятливих кон’юнктурних процесів, блокування динаміки відтворення конкретної економіки. Обгрунтовано, що державний сектор має відігравати активну регулювальну роль в економіці. Саме держава повинна визначати антимонопольну політику, установлювати правила гри в економіці, забезпечувати національну безпеку країни. Доведено, що саме державний сектор економіки покликаний замістити приватний капітал у сферах низької рентабельності або збитковості, а наявність державної власності гарантує задоволення низки суспільних потреб, створення й використання потрібних суспільних благ, що виробляє держава. Об’єкти державної власності суто виробничого призначення, а також державно-приватного партнерства мають бути зорієнтовані на максимальну економічну ефективність. Установлено, що ринкова економіка розвинених країн і ринкова економіка периферії сучасного світу відрізняються не рівнем розвитку, а моделлю способу виробництва й розподілу матеріальних благ. Державне регулювання кризових ситуацій містить у собі заходи нормативно-правового, економічного й організаційного впливу держави, до пріоритетни хже напрямків діяльності належить законодавство, фінансове регулювання, виробництво й перерозподіл доходів. Доведено, що антикризове регулювання є однією з основних функцій державного управління, що проявляється в реалізації урядом своїх повноважень із стабілізації економіки й реалізується у вигляді конкретної системи заходів.